Liricamente Agressivo: Compromisso 9/9
Eu assumo minhas falhas, e você não foi uma delas, te encontrei perdido em meio a um ninho de cobras disfarçadas de santas mas de santas não tem nada, e sem sentido fui de encontro a seu abraço, mulher me perdi na profundeza dos seus olhos. Amei seu jeito seguro e a maneira que você vê as coisas, descrições que eu não posso fazer pois não tenho permissão de amar a amada, mas não tenho valor por mim por não consegui rejeita-lá. Em busca de sentidos me perdi em seus sentidos orais, faça uma confissão e calmo com a Santa oração se são vicente de palha, referências posso dar pois a tenho na ponta da língua, mas fazer só posso pensar e dizer prometer o quanto vamos crescer em nossos defeitos e brigas planejadas. 03.09.18 11:58pm
2018-09-04 02:59:12
0
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208