Переклад пісні Confessa (Adriano Celentano)

Джон Сміт

Ти зізнайся мені, любов моя, Що для тебе не є один лиш я, Що у серці твоїм захована Потаємна одна історія… В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів: Чо́му ти не такою стала? Чо́му ти - то уже не ти? Чо́му ти одразу не сказала? Як не любиш - кохання не знайти… Що від нашого щастя ли́шила? Воно стало тремтінням крижаним. І вече́рі, і твій веселий сміх - Повернутись не можна вже до них. В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів. Вечір темний настане І повільно зникають спогади… В серці туга лишає Порожнечу, велику, як море… Більшу, ніж море! Приспів.

2020-06-15 11:31:40

18

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Джон Сміт

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую!

Відповісти

2020-06-15 15:35:32

1

Джон Сміт

То у тих словах, де наголос може мати різні варіанти.

Відповісти

2020-10-28 13:22:27

1

Джон Сміт

Ні та й ні

Відповісти

2020-11-01 11:39:54

1

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3175

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12511