Переклад пісні Confessa (Adriano Celentano)

Джон Сміт

Ти зізнайся мені, любов моя, Що для тебе не є один лиш я, Що у серці твоїм захована Потаємна одна історія… В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів: Чо́му ти не такою стала? Чо́му ти - то уже не ти? Чо́му ти одразу не сказала? Як не любиш - кохання не знайти… Що від нашого щастя ли́шила? Воно стало тремтінням крижаним. І вече́рі, і твій веселий сміх - Повернутись не можна вже до них. В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів. Вечір темний настане І повільно зникають спогади… В серці туга лишає Порожнечу, велику, як море… Більшу, ніж море! Приспів.

2020-06-15 11:31:40

18

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Джон Сміт

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую!

Відповісти

2020-06-15 15:35:32

1

Джон Сміт

То у тих словах, де наголос може мати різні варіанти.

Відповісти

2020-10-28 13:22:27

1

Джон Сміт

Ні та й ні

Відповісти

2020-11-01 11:39:54

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4848

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11407