Переклад пісні Confessa (Adriano Celentano)

Джон Сміт

Ти зізнайся мені, любов моя, Що для тебе не є один лиш я, Що у серці твоїм захована Потаємна одна історія… В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів: Чо́му ти не такою стала? Чо́му ти - то уже не ти? Чо́му ти одразу не сказала? Як не любиш - кохання не знайти… Що від нашого щастя ли́шила? Воно стало тремтінням крижаним. І вече́рі, і твій веселий сміх - Повернутись не можна вже до них. В твоїх мріях мене уже не є, Бо не справжнє кохання я твоє, Мого меду гірко́го смак тобі Вже не до смаку́. Приспів. Вечір темний настане І повільно зникають спогади… В серці туга лишає Порожнечу, велику, як море… Більшу, ніж море! Приспів.

2020-06-15 11:31:40

18

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Джон Сміт

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК дякую!

Відповісти

2020-06-15 15:35:32

1

Джон Сміт

То у тих словах, де наголос може мати різні варіанти.

Відповісти

2020-10-28 13:22:27

1

Джон Сміт

Ні та й ні

Відповісти

2020-11-01 11:39:54

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4345

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1863