У хатині, у серці, у душі моїй
Пройшовши крізь ворота кособокі. Що милим візерунком вкриті. Побачиш як в дворі ростуть троянди дикі Хатина дерев'яна , вікна не скляні. Там завжди для когось столи накриті Не холоне піч Забудеш біль. Ти бачиш ніч? Іди в постіль. Ти не знайдеш там шовку і атласу Чи не довго дорогою ти брів? Там тобі не буде веселощів і сенсу. Солодко поринь у шалені барви снів Прокинувшись не бійся що чужий За вікном бджолиний рій гучний Тут знайди місце ти своє. Повір мені, воно там є!
2019-05-18 22:43:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2509
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2086