У хатині, у серці, у душі моїй
Пройшовши крізь ворота кособокі. Що милим візерунком вкриті. Побачиш як в дворі ростуть троянди дикі Хатина дерев'яна , вікна не скляні. Там завжди для когось столи накриті Не холоне піч Забудеш біль. Ти бачиш ніч? Іди в постіль. Ти не знайдеш там шовку і атласу Чи не довго дорогою ти брів? Там тобі не буде веселощів і сенсу. Солодко поринь у шалені барви снів Прокинувшись не бійся що чужий За вікном бджолиний рій гучний Тут знайди місце ти своє. Повір мені, воно там є!
2019-05-18 22:43:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4934
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4780