У хатині, у серці, у душі моїй
Пройшовши крізь ворота кособокі. Що милим візерунком вкриті. Побачиш як в дворі ростуть троянди дикі Хатина дерев'яна , вікна не скляні. Там завжди для когось столи накриті Не холоне піч Забудеш біль. Ти бачиш ніч? Іди в постіль. Ти не знайдеш там шовку і атласу Чи не довго дорогою ти брів? Там тобі не буде веселощів і сенсу. Солодко поринь у шалені барви снів Прокинувшись не бійся що чужий За вікном бджолиний рій гучний Тут знайди місце ти своє. Повір мені, воно там є!
2019-05-18 22:43:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2648
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2108