"Час згадати минуле" або "дурень"
Я тільки проснувся, ти вже поряд. Про все на світі забувся : від краплини до моря. Сонний тягнуся до неба : раптом ти полетиш. Ні, мені не треба на тебе дивитись здалека. Кожен день очі червоні від ревнивої люті - розірвати кожного готові, хто біля неї хоче бути. І ось я виріс, мужності набрався. Всі страхи в кулаку. До тебе підійшов, тебе дістався, "Танцюймо" - кажу... Наче стали ночі спокійні : ніщо не турбує. Усі двері закриті. "Ідеально буде" - хтось гарантує. Та прийшов той час, так званий "повернення додому". Ну як, не буде більше "нас"? Знову провал, знову фіаско? Знову... І я тобі пишу, пишу, пишу... Нову зустріч жду, жду, жду... Навіжений, божевільний... Дурний, банальний, наївний... Беру стрімко все псую, всі мости швиденько ламаю, на свою власну працю плюю... Дурень - знаю, дурень - знаю! "Друже, в тебе гарний смак..." "Щодня ти стаєш кращим і кращим... " Та вийшло саме так... Який ж я дурень-дурак...
2020-01-20 21:50:25
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3266
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2463