"Час згадати минуле" або "дурень"

Божевільний

Я тільки проснувся, ти вже поряд. Про все на світі забувся : від краплини до моря. Сонний тягнуся до неба : раптом ти полетиш. Ні, мені не треба на тебе дивитись здалека. Кожен день очі червоні від ревнивої люті - розірвати кожного готові, хто біля неї хоче бути. І ось я виріс, мужності набрався. Всі страхи в кулаку. До тебе підійшов, тебе дістався, "Танцюймо" - кажу... Наче стали ночі спокійні : ніщо не турбує. Усі двері закриті. "Ідеально буде" - хтось гарантує. Та прийшов той час, так званий "повернення додому". Ну як, не буде більше "нас"? Знову провал, знову фіаско? Знову... І я тобі пишу, пишу, пишу... Нову зустріч жду, жду, жду... Навіжений, божевільний... Дурний, банальний, наївний... Беру стрімко все псую, всі мости швиденько ламаю, на свою власну працю плюю... Дурень - знаю, дурень - знаю! "Друже, в тебе гарний смак..." "Щодня ти стаєш кращим і кращим... " Та вийшло саме так... Який ж я дурень-дурак...

2020-01-20 21:50:25

3

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2139

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2252