"Час згадати минуле" або "дурень"
Я тільки проснувся, ти вже поряд. Про все на світі забувся : від краплини до моря. Сонний тягнуся до неба : раптом ти полетиш. Ні, мені не треба на тебе дивитись здалека. Кожен день очі червоні від ревнивої люті - розірвати кожного готові, хто біля неї хоче бути. І ось я виріс, мужності набрався. Всі страхи в кулаку. До тебе підійшов, тебе дістався, "Танцюймо" - кажу... Наче стали ночі спокійні : ніщо не турбує. Усі двері закриті. "Ідеально буде" - хтось гарантує. Та прийшов той час, так званий "повернення додому". Ну як, не буде більше "нас"? Знову провал, знову фіаско? Знову... І я тобі пишу, пишу, пишу... Нову зустріч жду, жду, жду... Навіжений, божевільний... Дурний, банальний, наївний... Беру стрімко все псую, всі мости швиденько ламаю, на свою власну працю плюю... Дурень - знаю, дурень - знаю! "Друже, в тебе гарний смак..." "Щодня ти стаєш кращим і кращим... " Та вийшло саме так... Який ж я дурень-дурак...
2020-01-20 21:50:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2480
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3781