"Час згадати минуле" або "дурень"

Божевільний

Я тільки проснувся, ти вже поряд. Про все на світі забувся : від краплини до моря. Сонний тягнуся до неба : раптом ти полетиш. Ні, мені не треба на тебе дивитись здалека. Кожен день очі червоні від ревнивої люті - розірвати кожного готові, хто біля неї хоче бути. І ось я виріс, мужності набрався. Всі страхи в кулаку. До тебе підійшов, тебе дістався, "Танцюймо" - кажу... Наче стали ночі спокійні : ніщо не турбує. Усі двері закриті. "Ідеально буде" - хтось гарантує. Та прийшов той час, так званий "повернення додому". Ну як, не буде більше "нас"? Знову провал, знову фіаско? Знову... І я тобі пишу, пишу, пишу... Нову зустріч жду, жду, жду... Навіжений, божевільний... Дурний, банальний, наївний... Беру стрімко все псую, всі мости швиденько ламаю, на свою власну працю плюю... Дурень - знаю, дурень - знаю! "Друже, в тебе гарний смак..." "Щодня ти стаєш кращим і кращим... " Та вийшло саме так... Який ж я дурень-дурак...

2020-01-20 21:50:25

Інші вірші поета

Щось задумався я дивлячись у небо... Дорога Лялька Інший світ

Інші поети

Samia Sam

@samia_sam_

Семіраміс

@stets

Yurii Hromov

@hromov

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

15872

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1761