І знову загадки...
І знову загадки, і знову таємниці. Знову розказують казки, дивлячись у вічі. Нові-нові дні, новий-новий хліб. З'явились інші стежки, які ведуть у дім. Що треба берегти ніколи не вгадаєш. Тінь буде завжди позаду йти, її ніяк не заховаєш. Хто завтра впаде, а хто лише проснеться не написано ніде, ніде про це не йдеться. Як крутиться фортуна ніяк не збагну : чи то вліво, чи то вправо вже ну точно не скажу. І ніби хаос, і ніби спокій, і ніби брак, і ніби досить. Які ж цікаві кроки : "Так, цю траву ніхто не косить!".
2019-11-14 10:57:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1419
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1657