Іноді буває засинаю...
Іноді буває засинаю серед світлого дня і навіть не зважаю: ще ніч прийде, ще спати не пора. Виникає дивне відчуття: ніби потемніло і від багаття теплота ніколи й не гріла. Неначе не доходили до тіла сонячні проміння, холод і темрява лише знаходили - лиш вони такі мали уміння. Та все ж таки я не заснув : ще тільки ранок, ще для того прийде час. Як можу себе простити, що забув для чого встаю так раз-у-раз.
2019-07-09 09:07:56
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2544
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714