Іноді буває засинаю...
Божевільний
Іноді буває засинаю серед світлого дня і навіть не зважаю: ще ніч прийде, ще спати не пора. Виникає дивне відчуття: ніби потемніло і від багаття теплота ніколи й не гріла. Неначе не доходили до тіла сонячні проміння, холод і темрява лише знаходили - лиш вони такі мали уміння. Та все ж таки я не заснув : ще тільки ранок, ще для того прийде час. Як можу себе простити, що забув для чого встаю так раз-у-раз.
2019-07-09 09:07:56
4
0
Інші вірші поета
Хто ти є... І знову загадки... Знала... Холод
Інші поети
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
No_va
@No_va
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11138
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4000