Міг би...
Я міг би легко стати дияволом. Жити, вмирати лише за насолоду. Мати дозвіл на все - це не багато, не мало. Робити найдорожчі скарби з найгіршого бруду. Міг би не втомлюючись нищити стіни. Та що там! -Усе, що не дає вільно йти: гори ставатимуть, як прості рівнини, а рослини боятимуться навіть рости, вода замерзатиме прямо на ходу, а тварини бачитимуть в мені найбільшу біду... Чому ж відмовився, відмовився я від таких чудових,прекрасних переваг? Люблю ж свободу, що не так? Збіг обставин - по-інакшому ніяк...
2020-05-13 06:39:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1998
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1813