Скажи, чому ти тут?
Божевільний
Скажи, чому ти тут? У цьому хаосі друзів й ворогів. Що ти тут забув? У місці кохання й війни. Чим заслужив? Яка твоя заслуга? Що бачиш водночас пекло і рай, йдеш там, де то чорна, то біла смуга, яку зустрінеш спробуй вгадай! Ну навіщо тобі це все? Все одно потім зникнеш, помреш, трішки часу пройде й ніхто не принесе навіть квітки простої - з цим ти заснеш? От я не знаю... Не знаю! Чому я тут? - себе безнадійно питаю...
2019-06-24 19:20:26
3
0
Інші вірші поета
Дівочі очі Афродіто, знову привіт! Квітка росте... Гора
Інші поети
Cammie
@Cammie
MARI
@marsikitsme
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2041
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783