Можна?
Можна піду в кімнату, зачиню всі двері й вікна, спробую себе трішки катом: де ти моя воля вірна? Можна піду на дно морське, де панує жахлива тишина і бажано найбільш низьке, щоб ніхто не врятував. Можна зникну з радарів, буду десь один-сам знищувати сонце і хмари. Пустоті себе усього віддам. А можна, а можна? Звичайно, можна все і це теж. Та навіщо, для чого і кого, коли у світу нема меж створювати свої непотрібні, дурні ті стіни бетонні . Ну навіщо ж воно мені, коли і так мої очі голодні.
2019-09-03 13:45:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1552
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910