Вогонь
Я давно вже у цьому світі блукаю в різні очі я дивився та не розумію, не знаю , як це так сталось чому саме від цих очей грівся... Якись вогонь там горів не такий він був яскравий, чистий, легкий себе я питав чому він є чарівний може, тому що він є не злий? Ще я помітив цей вогонь не пече не завдає болю , який сильно так колить він зігріє і теплом обійме про усе забудеш, ти в цю мить. Марно мені про це далі писати все ж таки не зможу усю красу передати і хай вважають :"Це брехня у казках таке лиш буває " так, можливо, та чомусь краса мене не покидає.
2018-11-05 15:40:26
5
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3666