Вогонь

Божевільний

Я давно вже у цьому світі блукаю в різні очі я дивився та не розумію, не знаю , як це так сталось чому саме від цих очей грівся... Якись вогонь там горів не такий він був яскравий, чистий, легкий себе я питав чому він є чарівний може, тому що він є не злий? Ще я помітив цей вогонь не пече не завдає болю , який сильно так колить він зігріє і теплом обійме про усе забудеш, ти в цю мить. Марно мені про це далі писати все ж таки не зможу усю красу передати і хай вважають :"Це брехня у казках таке лиш буває " так, можливо, та чомусь краса мене не покидає.

2018-11-05 15:40:26

Інші вірші поета

Хай не забуде... Квіток так багато... Як чудово, що цей світ... Вулиці

Інші поети

Anastasiia S

@Desperate_feme

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Богдан Кухта

@bogdan_kukhta

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

4112

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6190