Я у пеклі, у неволі...
Я у пеклі, у неволі де гнів панує та пітьма де краса життя в'яне поволі де пісня пречудова звучить дарма. Та друге око моє бачить насолоду безцінного кохання як багато слово поета важить і силу справжнього бажання. Чому ж вірити мені? Де сон, де правда, де міраж? Вони ж геть між собою не подібні ! та усе це правда і гнів і підлість й теплота.
2018-11-16 13:54:39
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2685
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10383