Котра година?
Люди, котра, котра година? Скільки часу я спав? Я і досі дитина? Та начі ні :щось розуміти почав. В мене були такі сни безтурботні : мені кожен усе вибачав. Я був, немов король, але без корони і майже весь світ це знав. Як дивно, що мене збудив сестри рідній вручений подарунок. Дивуюсь скільки, скільки див у житті, вести марно рахунок. Ну що ж, пора мені щось робити: і так багато що проспав. Час настав по-справжньому жити, в солодких снах достатньо побував.
2019-10-01 15:38:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1883
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371