Котра година?
Божевільний
Люди, котра, котра година? Скільки часу я спав? Я і досі дитина? Та начі ні :щось розуміти почав. В мене були такі сни безтурботні : мені кожен усе вибачав. Я був, немов король, але без корони і майже весь світ це знав. Як дивно, що мене збудив сестри рідній вручений подарунок. Дивуюсь скільки, скільки див у житті, вести марно рахунок. Ну що ж, пора мені щось робити: і так багато що проспав. Час настав по-справжньому жити, в солодких снах достатньо побував.
2019-10-01 15:38:14
4
0
Інші вірші поета
Вибач Квітка росте... Відчуваю, що помираю Риби
Інші поети
Arris
@Hoda_mohamed
Luu Herrera
@luuherrera77
Girly M
@Girly_m
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4228