Знала...
Ти знала навіщо, ти знала чому лягла в моє ліжко : обійми до сну. Ти знала, що хочеш, що прагнеш - чудово : зранку почути чарівне те слово... Ти знала багато, а я якраз - ні. Солодко спалось, та не мені. Не знав я нічого: як спати-лежати, як із тобою тут розмовляти. Знав лиш навіщо, знав лиш чому лягла ти так близько - довго до сну...
2021-02-22 07:57:35
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705