Ти бачиш мене...
Ти бачиш мене. Я як завжди дивакуватий. Кажу тобі : "Не спи, не спи! Знаю, складно, важкувато, та бий цю стіну, бий!" Шукай свій шлях, свою мету, якщо і досі не знайшов, а як потрапиш у біду не тікай, аби дощ той йшов. Не бійся намокнути, то всього лиш вода. Бійся засохнути, бо буде ніяк. Пам'ятай: дощ - це завжди життя, а пустеля ну дуже пуста. Мені байдуже хто ти : лев, риба, чи рак, чи ти дерев'яний, кам'яний, золотий. Я не хочу лише, щоб було саме так, як пишуть інші, але не ти молодий.
2019-10-29 06:39:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3337
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4860