Ти бачиш мене...
Ти бачиш мене. Я як завжди дивакуватий. Кажу тобі : "Не спи, не спи! Знаю, складно, важкувато, та бий цю стіну, бий!" Шукай свій шлях, свою мету, якщо і досі не знайшов, а як потрапиш у біду не тікай, аби дощ той йшов. Не бійся намокнути, то всього лиш вода. Бійся засохнути, бо буде ніяк. Пам'ятай: дощ - це завжди життя, а пустеля ну дуже пуста. Мені байдуже хто ти : лев, риба, чи рак, чи ти дерев'яний, кам'яний, золотий. Я не хочу лише, щоб було саме так, як пишуть інші, але не ти молодий.
2019-10-29 06:39:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1996
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3940