Якось так...
Цей світ ,в якому живемо усі ми... неможливо якимось чином описати... Хтось, вважає що він простий і немає нічого особливого... Хтось, вважає що для нього нема місця в цьому світі,і хоче закінчити самогубством... Є хтось,хто вважає себе найголовнішою особою, але з часом починає розуміти що це... зовсім не так. Деякі люди вважають ,що Всі ми,всі ті що жили до нас, живуть з нами и житимуть коли нас уже не буде, повинні жити, насолоджуватися життям, переборювати всілякі негаразди... І взагалі,якщо хтось з'являється на світ...це означає що у нього є якась особиста місія... Майбутнє - Життя - Покоління
2018-02-10 13:43:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2690
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3283