Якось так...
Цей світ ,в якому живемо усі ми... неможливо якимось чином описати... Хтось, вважає що він простий і немає нічого особливого... Хтось, вважає що для нього нема місця в цьому світі,і хоче закінчити самогубством... Є хтось,хто вважає себе найголовнішою особою, але з часом починає розуміти що це... зовсім не так. Деякі люди вважають ,що Всі ми,всі ті що жили до нас, живуть з нами и житимуть коли нас уже не буде, повинні жити, насолоджуватися життям, переборювати всілякі негаразди... І взагалі,якщо хтось з'являється на світ...це означає що у нього є якась особиста місія... Майбутнє - Життя - Покоління
2018-02-10 13:43:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5126
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5690