Якось так...
Цей світ ,в якому живемо усі ми... неможливо якимось чином описати... Хтось, вважає що він простий і немає нічого особливого... Хтось, вважає що для нього нема місця в цьому світі,і хоче закінчити самогубством... Є хтось,хто вважає себе найголовнішою особою, але з часом починає розуміти що це... зовсім не так. Деякі люди вважають ,що Всі ми,всі ті що жили до нас, живуть з нами и житимуть коли нас уже не буде, повинні жити, насолоджуватися життям, переборювати всілякі негаразди... І взагалі,якщо хтось з'являється на світ...це означає що у нього є якась особиста місія... Майбутнє - Життя - Покоління
2018-02-10 13:43:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15937
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5127