Смерть - це не кінець
Як помру, Не плачте люди! Як помру, Ви не ховайте! Не хочу трупом У землі лежати. У морі, чі у вільному степу, Я хочу спочивати. А буду чи я спати, Як помру? Можливо буду я, Десь по світу Вітром гуляти. Можливо квіткою У полі розквітати. А може знову людиною стану, Але життя це не згадаю.
2019-11-20 17:52:49
3
0
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
anna_vi
@anna_vi
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1516
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910