Смерть - це не кінець

Кейт Лин

Як помру, Не плачте люди! Як помру, Ви не ховайте! Не хочу трупом У землі лежати. У морі, чі у вільному степу, Я хочу спочивати. А буду чи я спати, Як помру? Можливо буду я, Десь по світу Вітром гуляти. Можливо квіткою У полі розквітати. А може знову людиною стану, Але життя це не згадаю.

2019-11-20 17:52:49

Інші вірші поета

Життя

Інші поети

ᎷϴႮΝᏟᏆҒ ϘᎪᏴᏴᎪᏞ

@Western_Boy

Prys Nikоlay

@Kanibalus

montelude

@montelude

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1675

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1533