Смерть - це не кінець
Кейт Лин
Як помру, Не плачте люди! Як помру, Ви не ховайте! Не хочу трупом У землі лежати. У морі, чі у вільному степу, Я хочу спочивати. А буду чи я спати, Як помру? Можливо буду я, Десь по світу Вітром гуляти. Можливо квіткою У полі розквітати. А може знову людиною стану, Але життя це не згадаю.
2019-11-20 17:52:49
3
0
Інші вірші поета
Життя
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3194
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10965