ЭХО СЕРДЦА
Я слишу, как шепочет ветер И голос твой, там, вдалеке Но слишком тихо произносиш Слова которые данные мне... Мне б так хотелось их услышать Тогда сорвалась, я к тебе, Тогда б я знала, точно знала, Что ти неравнодушен к мне. Давай чуть громче, постарайся Я их так жду, вот тут, вот здесь. Но может, все я ошибаюсь И это вовсе не данные мне? А может это просто эхо, Которое звучит во мне? (Зеленоокому парубку, який не знає кольору своїх очей)
2020-03-24 15:22:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2505
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16399