ЭХО СЕРДЦА
Я слишу, как шепочет ветер И голос твой, там, вдалеке Но слишком тихо произносиш Слова которые данные мне... Мне б так хотелось их услышать Тогда сорвалась, я к тебе, Тогда б я знала, точно знала, Что ти неравнодушен к мне. Давай чуть громче, постарайся Я их так жду, вот тут, вот здесь. Но может, все я ошибаюсь И это вовсе не данные мне? А может это просто эхо, Которое звучит во мне? (Зеленоокому парубку, який не знає кольору своїх очей)
2020-03-24 15:22:58
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2318
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6390