ЭХО СЕРДЦА
Я слишу, как шепочет ветер И голос твой, там, вдалеке Но слишком тихо произносиш Слова которые данные мне... Мне б так хотелось их услышать Тогда сорвалась, я к тебе, Тогда б я знала, точно знала, Что ти неравнодушен к мне. Давай чуть громче, постарайся Я их так жду, вот тут, вот здесь. Но может, все я ошибаюсь И это вовсе не данные мне? А может это просто эхо, Которое звучит во мне? (Зеленоокому парубку, який не знає кольору своїх очей)
2020-03-24 15:22:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6843
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5057