ЭХО СЕРДЦА
Я слишу, как шепочет ветер И голос твой, там, вдалеке Но слишком тихо произносиш Слова которые данные мне... Мне б так хотелось их услышать Тогда сорвалась, я к тебе, Тогда б я знала, точно знала, Что ти неравнодушен к мне. Давай чуть громче, постарайся Я их так жду, вот тут, вот здесь. Но может, все я ошибаюсь И это вовсе не данные мне? А может это просто эхо, Которое звучит во мне? (Зеленоокому парубку, який не знає кольору своїх очей)
2020-03-24 15:22:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3287
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
5267