(k.m.)

Ко Ма

Яка краса ті сніговії, Що сиплять сріблом навкруги. Можливо, то дитячі мрії? Або котячі пироги? Виблискує сніжок на сонці, Зими красою мерехтить. Мороз заглянув у віконце, Він трудівник – завжди не спить. Чарівно падають сніжинки, Пухнасто ляжуть біля ніг. І лине сміх в кожній хатинці, Приходить свято на поріг!

2021-01-24 17:07:10

0

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Ко Ма

@Алексей можливо нічого в цьому житті не варто взагалі робити) колись думали, що земля пласка, а жінки гідні тільки народжувати. А що до моїх "котячих пирогів", то внутрішнє вживання це сім'я по Вашому? Тоді поспішаю повідомити, що свого читача я вважаю членом своєї сім'ї і неодмінно ділюсь з ним думками, навіть якщо вони літають десь поміж "котячих пирогів".

Відповісти

2021-02-03 14:16:56

Подобається

Алексей

Благаю, не теба((((

Відповісти

2021-02-11 12:31:16

Подобається

Ко Ма

@Алексей пропоную вам просто не читати мою поезію, я не буду благати😆

Відповісти

2021-02-11 12:42:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1461

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1584