k.m.
Сльоза гірка знов падає додолу, То осінь плаче і жаліється на долю: "У гарні шати ще вдягнулася я зранку, Мрійливо золотом стрічала всі світанки. Вітри у відповідь безжалісно шмагали, Холодним подихом помалу роздягали." Втирала сльози хусточками з листя, Які за кучерявими братами понеслися. І жовто шелестливо опадала, Оголено гілками вслід кивала. Все відшуміло і затихло все поволі, У юної весни осіння мокра доля...
2021-01-24 17:13:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8957
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6122