k.m.
Сльоза гірка знов падає додолу,
То осінь плаче і жаліється на долю:
"У гарні шати ще вдягнулася я зранку,
Мрійливо золотом стрічала всі світанки.
Вітри у відповідь безжалісно шмагали,
Холодним подихом помалу роздягали."
Втирала сльози хусточками з листя,
Які за кучерявими братами понеслися.
І жовто шелестливо опадала,
Оголено гілками вслід кивала.
Все відшуміло і затихло все поволі,
У юної весни осіння мокра доля...
2021-01-24 17:13:44
0
0