Вірші
Фарби на папері
І випалю я крапку на папері,
І розведу, як фарби, ту сльозу,
Яка так гучно виє поміж стелі,
Й відчую лоскіт горя досхочу.
Очі твої витліли, як полум'яний жар,
А твоє серце - тому таки свідок,
Що розлетілося на друзки, мов кохання чар,
Що більш мені належати не будуть.
Ці золотисті коси, що осява мій день,
Тепер тьмянітимуть на згадці про минуле.
І сміх від наших довгих теревень
Тепер секретом стане незаснулим.
Раніш голубки туркотіли гучно,
При зустрічі забувши про проблеми,
І змахом крил кохали незабутньо,
А я писав про них поеми...
Та час жорстокий магію розвіяв,
І тих голубок розділила тьма,
Ми більш ніколи так кохать не будем,
Ми більш у це так сильно не пірна...
І випалю я крапку на папері,
І розведу, як фарби, ту сльозу,
Яка так гучно виє поміж стелі,
Й відчую лоскіт горя досхочу...
29.09.19
Присвячено_тій_самій_
4
0
289
