яд
Твої очі мов неба блакить І усмішка чарує,бентежить, Наша зустріч прошла наче мить І тобі на віки я належу. Цілував ти неначе востаннє, Кожен раз наша пристрасть росла. І тримав до світанку,до рання, У обіймах твоїх я жила. Було все так чарівно,так щиро, Але звідкись вона приповзла. Та розлука, неначе зміюка В почуття свого яду дала. Ти казав:не кохаю,не хочу Більше бачити й чути тебе. А я плакала кожної ночі, І благала- не кидай мене!
2021-04-06 12:01:47
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3226
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6251