Вірші
Чоловікові
Не Клеопатра й Афродіта,
а лиш звичайна жінка.
Хочу кохання від чоловіка,
а не багатство без ліку.
Не вимагаю я машину,
а лиш обіймів трішки,
і щоб ти кожную хвилину
цілував мене так ніжно.
Щоб засинали й просинались
ми лиш в обіймах разом,
І по життю були завжди
у мирі і гаразді.
До сивих літ хочу прожити
з тобою на цім світі.
І щоб багатством нашим стали
онуки наші,й діти.
4
0
338
Брехня
Кохання.Зітхання.
І секс до світання,
А потім мовчання
І сльози рікой.
Ти грався зі мною,
Мене не любив.
Дівочу ти юність
в мені загубив！
Ти тіла торкався
руками,губами
Ти груди любив цілувати мої,
Та все це робив наче у сні.
Цілунки гарячі як жар дарував,
Але після них лишалась печаль.
Ти тільки втішався,себе довольнив,
Мене ж ти ніколи зовсім не любив.
2
0
322
Дякую
А знаєш,доленько моя,
За все тобі я вдячная.
За чоловіка і дітей,
За море посмішок людей！
Що дарувала ти тепло
Хоч інколи і холодно було.
Що берегла,молилася,
Душею не кривилася.
Що кожен день з усмішкою
Радію я життю,
А інколи з приприжкою
Додому я біжу.😘
3
0
334
Кохаю
Радісно душа сміється,
Серце в грудях моє б’ється.
За коханим я сумую,
Але душу не закую.
В подумках лечу до нього
До єдиного,мойого.
Не розлучить нас ніхто
Бо з’єднані ми вже давно.
Я губами доторкнуся
І тихенько усміхнуся,
Прошепчу йому на ушко:
Я КОХАЮ ЛИШ ТЕБЕ！
6
0
309
цвіт
Калинонька мила
у лузі цвіте
І цвітом всіх хлопців до себе веде.
Ой мила,калино,
мого не чіпай
Бо серденько тьохне і прийде печаль.
7
0
299
...
У небі хмаронька біжить,
У грудях серденько дрижить.
Листочок з гілочкі упав
І моє щастя зруйнував.
7
0
290
НЕ йде
Буває пишеш щось,читаєш,
А потім враз
І наче ступор.
Та хоч кричи,горлань
Неначе в рупор.
Всерівно муза та не йде.
І це бентежить,і лякає,
І думка спокою не має,
І спати мирно не дає.
6
0
273
яд
Твої очі мов неба блакить
І усмішка чарує,бентежить,
Наша зустріч прошла наче мить
І тобі на віки я належу.
Цілував ти неначе востаннє,
Кожен раз наша пристрасть росла.
І тримав до світанку,до рання,
У обіймах твоїх я жила.
Було все так чарівно,так щиро,
Але звідкись вона приповзла.
Та розлука, неначе зміюка
В почуття свого яду дала.
Ти казав:не кохаю,не хочу
Більше бачити й чути тебе.
А я плакала кожної ночі,
І благала- не кидай мене！
6
0
304
