كنت..

Nochu's Wife

كنت عديم المشاعر بارد الدم عديم الإحساس و الرحمة كنت أرى الدنيا سوداء بدون بهجة و سرور كنت اقتل و أعذب البشر كنت مريضا و منبوذا كنت أكره نفسي و أكره الجميع كنت مسخا على هيئة بشر حدث لي أمر. .. و ذلك الأمر كان انت احببتك و عشقتكي حتى أنني حاولت أن اغير نفسي كليا انت... انت احببتيني و طلبتي مني عدم الضغط على نفسي حاولت و حاولت... لكن كل شيء سار نحو الأسوء عرفتي حقيقي المخفية عرفتي الماضي الذي كنت اسعى الى حذفه من ذاكرتي طلبتي مني التوقف طلبتي أن نتفارق فهذا الحب ليس ناجحا لكن انت لم تكوني تعلمي انك كنت سبب عيشي سبب سعادتي و بهجتي اكتفيت في التظاهر بالبرود أمامك. .. و البكاء على وسادتي ليلا بقلب محطم خالي من أي مشاعر السعادة لم أعد أحس بتلك الوخزة فيه كما كنت بل أصبحت أحس بالألم ... كنت و كنت و كنت... و بسببكي تغيرت ... 🌟حديث بين نفسي🌟

2018-09-28 19:12:34

10

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Sham Am

أنها تؤلم القلب حزينة ولكن جميلة

Відповісти

2018-09-29 17:50:12

2

Nochu's Wife

@Angel همم😢💔

Відповісти

2018-09-30 00:50:38

Подобається

Nochu's Wife

@ Sham Am هذا من لطفك

Відповісти

2018-09-30 00:50:54

1

Схожі вірші

Всі

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

8819

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1056