Цей час
За вікном однокімнатної квартири, На сірих вулицях блукають люди. Всі страшно хворі від простуди, Чи, можливо, то наслідок кризи? Кожен з нас загублений у світі, І неспроможний полічити й час. Чужим здається навіть рідне місто, Де змалечку я ріс, а щодо Вас? Ви впізнаєте ці запліснявілі стіни? І ці брудні, засмічені дороги, Якими топчете свої тихенькі кроки, Що не ведуть до жодних змін. Скажіть, то час такий чи люди? Оце є та нова епоха? Ми ж зайві абсолютно всюди, Цей час, скажіть, він є для кого?
2024-04-27 22:14:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12351
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2520