Ми двоє просто перехожі...

Liv

Ми такі різні, але чимось схожі. Ми двоє просто перехожі. Ти полюбляєш гірку каву, Я ж обираю з медом чай. Ти часто ходиш на виставу, А я гуляю вздовж алей. Ти ненавидиш морози, А я люблю гуляти в сніг. Тебе не налякають грози, А я боюсь почути грім. Ти все тримаєш під контролем, Моє життя то самоплив. Ти незламний навіть болем, Я ж розіб'юся від злих слів. Ти більше любиш синьооких, А в мене очі темна ніч. Ти полюбляєш більш серйозних, А я дитина ще в душі. Люблю стрибати по калюжах, І веселитись досхочу. А ти - сидіти в ресторанах, І уникаєш все дощу. А я люблю співати в ду́ші, Ти ж не співаєш взагалі. Я відриваюсь в нічнім клубі, А ти сидиш на опері. Ще безліч буде порівнянь, І безліч тих розчарувань. Бо такі різні ми, й зовсім не схожі. Це я придумала собі, Що ми не просто перехожі, А чимось схожі я і ти.

2022-12-23 18:09:52

Інші вірші поета

Янголе Про що тобі шепочуть зорі? Очі, що в колір океану Надихаєш

Інші поети

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

Alina Vykhrystyuk

@pigmalion

King Dante

@grotesquecreature

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16344

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2131