Квітковим цвітом...
(18+)
Квітковим цвітом, що сиплеться з небес, Спадає важкістю з плечей надія. Втрачаю глузд, втрачаючи всілякий сенс, Ти висміяв, назвав: "повія". Я впала пред тобою на коліна, Ні, я не каюсь, не прошу: "пробач". Я не вважаю, що була у чомусь винна, Я справді вірна, й зараз, сповнена образ. Нудотою підкочує до горла І ніби душить той комок зневіри. Ти був немовби порятунком, ніби крила, Змусив злетіти і жорстоко приземлив навіки. Я плáчу, але ти завчасно не радій, Не виграв ти, не здамся я покірно. Бо серед всіх тобою зваблених "повій", Мабуть, лиш я кохала безнадійно.
Квітковим цвітом, що сиплеться з небес, Спадає важкістю з плечей надія. Втрачаю глузд, втрачаючи всілякий сенс, Ти висміяв, назвав: "повія". Я впала пред тобою на коліна, Ні, я не каюсь, не прошу: "пробач". Я не вважаю, що була у чомусь винна, Я справді вірна, й зараз, сповнена образ. Нудотою підкочує до горла І ніби душить той комок зневіри. Ти був немовби порятунком, ніби крила, Змусив злетіти і жорстоко приземлив навіки. Я плáчу, але ти завчасно не радій, Не виграв ти, не здамся я покірно. Бо серед всіх тобою зваблених "повій", Мабуть, лиш я кохала безнадійно.
11.03.2024
3
0