Шкодливі тролі
Наказала мама Владі в кімнаті прибрати - Скласти одяг у комод, іграшки зібрати. Також мама попросила кішку покормити, Стерти порох на столі, та квіти полити. «Владиславо, - каже мама, - я іду в крамницю, Щоб купити у будинок усякі дрібниці. Підніми усе з підлоги, приведи до ладу!…» Добре, добре, приберу», - вигукнула Влада. «Не забуду стерти пил, квіточки підлити, А ти, мамо, не забудь шоколад купити». Тільки мама за поріг – дівчинка і рада! - Захотіла телевізор увімкнути Влада, Там показували казки про Вовка, Жар-Птицю, Потім про Котигорошка і про рукавицю. Повернулась мама швидко, увійшла в кімнату… «Чому ж, Владо, не прибрала, хочу запитати?...» Влада очі опустила, каже: «Я прибрала, Не повіриш, та до мене тролі завітали. Це вони зробили безлад, мама, я не винна… Ти купила шоколад ?» – спитала дівчИна. Посміхнулася матуся, та пожартувала: «Знаєш, доню, шоколад тролі відібрали». Не очікувала мама ось таке питання, Треба екстрено міняти щось у вихованні! 3.07.2021
2021-07-07 07:28:31
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це точно👍
Відповісти
2021-07-07 08:23:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3546
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1906