Суржиковірш
думала вжити відкладене повідомлення, щоб відтягнути момент і безмежний стрес.
та все ж найкраще - лиш те, що "вовремя",
тобто в свій час, доки він не щез.
думала, легше, коли без визначень: безліч трикрапок задіяти у танок,
тільки не зранку і не опівночі,
щоб прочитав післязавтра, ок?
думала: може, крихкі гіпотези
варто залишити літу, так?
щоб відновити себе для осені,
сівши рандомно в якийсь літак.
думала довго, аналізуючи,
нащо з тобою завжди мовчу.
стереотипи, що не цінується
все, чого надто (чи "чересчур"),
боляче б'ють по моїй свідомості,
я ж-бо ніколи не знаю меж.
наші відносини - серця "домыслы",
то не бентеж мене, не бентеж.
хочеш - тікай, як пісок долонями,
наче нестримна жива вода.
воля, спотворена у полоні - це
подорож з сумніву в "никуда".
думала, зможу відкритись влучними
римами, тропами... білий шум законсервую словосполученням:
знаю нарешті,
про що
[так давно]
пишу.
та все ж найкраще - лиш те, що "вовремя",
тобто в свій час, доки він не щез.
думала, легше, коли без визначень: безліч трикрапок задіяти у танок,
тільки не зранку і не опівночі,
щоб прочитав післязавтра, ок?
думала: може, крихкі гіпотези
варто залишити літу, так?
щоб відновити себе для осені,
сівши рандомно в якийсь літак.
думала довго, аналізуючи,
нащо з тобою завжди мовчу.
стереотипи, що не цінується
все, чого надто (чи "чересчур"),
боляче б'ють по моїй свідомості,
я ж-бо ніколи не знаю меж.
наші відносини - серця "домыслы",
то не бентеж мене, не бентеж.
хочеш - тікай, як пісок долонями,
наче нестримна жива вода.
воля, спотворена у полоні - це
подорож з сумніву в "никуда".
думала, зможу відкритись влучними
римами, тропами... білий шум законсервую словосполученням:
знаю нарешті,
про що
[так давно]
пишу.
Коментарі