Пробач, батьку...
Layil Lee
В моїй душі ти не знайдеш відповіді, На те хвилююче тебе питання: Де ти? Звідки я можу чекать світла? Чому своєю зіркою ти мене звеш? Не лізь сюди, прошу, не треба! Тут лиш море моїх сліз. Не щастя, не кохання тут ні грама, а тільки берега згаслих зірок. Ти знай, що сльози свої проливать не треба, За мною, упавшу тілом в бруд, Вбитой білью та уламками надій, Але ти знай, я завжди буду поруч. Пробач мене, мій батьку.
2023-10-27 19:06:15
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Layil Lee
Знаю, що це далеко від ідеалу, але... було написанно в скрутний час.
Відповісти
2023-10-27 19:06:53
Подобається
Інші категорії
Пейзажні Сумні вірші Любовні Радісні вірші Гумористичні Вірші в прозі
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2260
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5565