Пробач, батьку...
В моїй душі ти не знайдеш відповіді, На те хвилююче тебе питання: Де ти? Звідки я можу чекать світла? Чому своєю зіркою ти мене звеш? Не лізь сюди, прошу, не треба! Тут лиш море моїх сліз. Не щастя, не кохання тут ні грама, а тільки берега згаслих зірок. Ти знай, що сльози свої проливать не треба, За мною, упавшу тілом в бруд, Вбитой білью та уламками надій, Але ти знай, я завжди буду поруч. Пробач мене, мій батьку.
2023-10-27 19:06:15
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Layil Lee
Знаю, що це далеко від ідеалу, але... було написанно в скрутний час.
Відповісти
2023-10-27 19:06:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13056
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2493