Душі
(18+)
Натхнення від Last_samuraі https://www.surgebook.com/last_samurai/poem/ne-zrozumiliy-performans-gliboko-nichniy-ks3 Душу свою не мучай Ти крізь небесну мару- Совість чогось так плаче Хоче комусь дать здачі. Сни всі навіюють люди - З нами вони чи в Раї. Сонце душі палюче Хай смуток твій поїдає: Серце розправить крила, Ангелом затріпоче; Згадуй, як ти щасливим Був насвітанні й щоночі; Згадуй, кохані очі Що діамантом світять, Дивляться в душу сонцем, Ти закохай їх світло, Не зраджуй, щоб не покинув Сон її справжній дивний _______ Експромт)) захотілося поспівати вашого вірша) Останні два куплети твої, як пісня.
2021-04-06 02:55:10
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
одного тебя мне хватит, чтоб улыбкою цвести. Вот умеешь меня, Батя, Улыбнуть и завести. 👍👼😁
Відповісти
2021-04-06 03:18:14
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
👍👼☀️
Відповісти
2021-04-06 03:44:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12934
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3323