Книга — це більше ніж історія на сторінках; це можливість пожити іншим життям, відчути емоції та отримати новий досвід. «Шлях у вічність: Таємниці Дорвіля» — це саме така історія, що переносить читача у світ магії, давніх ритуалів, захопливих відкриттів і дружби, яка проходить через всі випробування. Магічні відкриття та світ давніх ритуалів. Разом із тринадцятирічною Меліндою ви відкриєте світ заклинань, ритуалів та пізнання стихій. Як тільки вона дізнається, що є спадкоємицею давнього роду відьом, перед нею відкривається абсолютно нова реальність, де вивчення магії стає не просто привілеєм, а необхідністю. Кожна сторінка — це подорож у світ заклинань, детально описаних ритуалів і роботи зі стихіями, які надають історії особливої глибини. Від повсякденних практик до складних обрядів, Мелінда занурюється у вивчення магії, яка стає її основною зброєю у боротьбі зі злом. Дружба, що надихає на подвиги. Мелінда не самотня у своїх пригодах — вона має друзів, на яких завжди може покластися. Це смілива і віддана Фіона, розумний і логічний Джошуа та творча Кейт, кожен із яких допомагає Мелінді розгадувати загадки, що з’являються на їхньому шляху. Разом вони розслідують таємниче вбивство дівчинки Лілі, привид якої блукає школою, і знаходять сліди древнього ордену відьом. Їхня дружба стає важливим джерелом сили й підтримки в моменти, коли вороги йдуть слідом. Читач не просто насолоджується цією міцною дружбою — він відчуває, наскільки важливо мати поруч тих, хто завжди підтримає. Пізнання стихій та складність вибору. Разом із Хоронителем Ароном Мелінда вчиться працювати зі стихіями, поступово освоюючи їхню міць і значення в магічному світі. Читач буде свідком її випробувань у пізнанні стихій, які змінюють її світогляд і дають силу протистояти темним силам. Але не тільки стихії створюють випробування на її шляху. Захоплення загадковим старшокласником Кайлом приносить нові переживання — перше кохання, сумніви та відкриття. Читач проживе з нею боротьбу між почуттями та обов’язком, відчуваючи глибину цього внутрішнього конфлікту. Заклинання, обряди та боротьба з темрявою. У книзі детально описані ритуали, які стають важливою частиною підготовки до фінальної битви з темрявою. Заклинання, обереги та обряди, які Мелінда та її друзі освоюють, допомагають їм не лише захищатися, але й пізнати глибші сили, що приховані у світі магії. Це — протистояння з темними силами, які прагнуть проникнути у світ людей, і боротьба з Забутими — створіннями, які не знають милість. Під час обрядів Мелінда вчиться усвідомлювати власні межі й водночас відкривати нові можливості своєї сили, створюючи містичну атмосферу, яка приковує читача до кожної сторінки. Історія, що змінює і надихає. «Шлях у вічність: Таємниці Дорвіля» — це книга, де кожен знайде щось для себе. Це історія про дружбу, любов і магію, але й про боротьбу із самим собою та віру у свою силу. Читач проживе життя Мелінди, відчуваючи кожне заклинання, кожен ритуал і кожне емоційне випробування, наче власне.

Створення головної героїні, Мелінди, було для мене справжньою подорожжю у світ магії, підліткових переживань і самопізнання. Коли я вперше почала працювати над образом цієї героїні, мені було важливо створити дівчину, яка б не просто вирішувала магічні завдання, а й долала внутрішні конфлікти, з якими стикаються підлітки в реальному житті. Я хотіла, щоб читачі не лише занурилися у світ чарів, але й відчули, що вони й самі можуть бути частиною цього світу, проживаючи разом із Меліндою її труднощі та перемоги. Мелінда — це більше, ніж просто відьма, яка навчається магії. Вона — звичайна дівчина, якій доводиться балансувати між світом, де правлять магічні закони, і світом підліткових турбот: навчання, друзі, перше кохання і пошук власної ідентичності. Саме цей баланс робить її такою живою для мене як письменниці. Я намагалася вкласти в її образ щось, що знайде відгук у кожного читача — її невпевненість, страх зробити помилку, але водночас її рішучість боротися за те, у що вона вірить. Під час роботи над характером Мелінди я зосереджувалася на тому, щоб показати її зростання як особистості. Від тринадцятирічної дівчинки, яка тільки починає відкривати для себе свої сили, до молодої дівчини, яка вже готова приймати складні рішення. Її шлях — це боротьба між обов’язком і бажанням бути звичайною дівчиною. Вона часто стикається з вибором: слідувати своєму серцю чи виконати обов’язок, захищаючи світ від темних сил. Я хотіла, щоб Мелінда не була ідеальною героїнею. Вона робить помилки, сумнівається, часом боїться. Але саме ці риси роблять її реальною. Я переконана, що кожен, хто прочитає її історію, зможе знайти в ній частинку себе. І це — головне для мене як автора: створити персонажа, якому хочеться співпереживати, за якого хочеться хвилюватися. Крім того, важливим елементом була її взаємодія з друзями. Мелінда не проходить свій шлях самотужки. Її друзі — це відображення різних частин її особистості. Вірна й смілива Фіона, логічний і розумний Джошуа, творча і винахідлива Кейт — вони разом долають труднощі, підтримують одне одного, і саме ця команда робить історію ще більш насиченою і багатогранною. І, звісно, велику роль у її розвитку відіграє Арон, її Хранитель. Він стає її наставником, але й тим, хто допомагає їй зрозуміти справжню природу її сил і місію, яку їй доведеться виконати. Їхній зв’язок — це не просто вчитель-учениця, а глибоке духовне партнерство, яке визначає багато ключових моментів у житті Мелінди. Створюючи Мелінду, я хотіла, щоб вона була не просто відьмою, а дівчиною, яка шукає себе у складному світі, де магія — це лише один із викликів. Її історія — це про сміливість бути собою, незважаючи на всі труднощі, які кидає тобі життя. Я сподіваюся, що Мелінда знайде відгук у ваших серцях, так само як знайшла в моєму, коли я створювала її історію.

Як я створювала місто Дорвіль. Створення вигаданого міста — це захоплюючий і водночас складний процес. Місто Дорвіль стало невід’ємною частиною моєї книги "Шлях у вічність: Таємниця Дорвіля". Коли я почала працювати над ним, у моїй уяві вже визрівала концепція, але щоб втілити її в життя, я вирушила в довгу подорож фантазій. Дорвілю я дала свій особливий характер. Я уявила його як місце, де стародавні традиції і легенди є фундаментом міста. У центральній частині Дорвіля розташована Стара площа, де місцеві жителі проводять святкові ярмарки. Площа оточена старими кам'яними будівлями, серед яких особливо виділяється ратуша з величним годинником, що неначе спостерігає за кожною миттю життя міста. Її фасад прикрашений витонченими архітектурними деталями, а годинник, що відлічує час, завжди нагадує про важливість кожної секунди. На площі також розташовані затишні кав'ярні, які запрошують мешканців насолодитися запашною кавою та свіжою випічкою. Аромат свіжозвареної кави та випечених тістечок наповнює повітря, створюючи теплу та привітну атмосферу. Відвідувачі можуть розміститися за невеликими столиками, що вишукано оформлені квітами, і насолоджуватися приємними розмовами в затишній обстановці. Я уявляла, як місцеві жителі, вийшовши з кав'ярень, обмінюються новинами і сміються, адже ця площа стала серцем Дорвіля. Під час святкових ярмарків тут можна побачити майстрів, які пропонують свої вироби, та спостерігати за виступами музикантів, які наповнюють простір мелодіями. Це місце, де зібрані емоції, спогади та теплі стосунки між людьми. Ключовим елементом міста стала Дорвільська Вища Школа. Я візуалізувала величну будівлю з елегантною вивіскою над входом, де сріблясті літери на темно-синьому фоні запрошують учнів: "Дорвільська Вища Школа вітає вас". Цей напис, обрамлений витонченим орнаментом з листя та квітів, надавав школі урочистого вигляду. Будівля школи постала переді мною як двоповерховий кам’яний будинок з елегантними дерев’яними вікнами, що випромінював атмосферу старовинної величі. Я уявила, як стіни школи, частково вкриті густим смарагдовим плющем, органічно зливаються з навколишньою природою. Перед входом розстелявся ідеально доглянутий газон, яскраво-зелена трава, а по краях росли пишні кущі гортензій різних відтінків. Я навіть думала про старовинні лавки, де учні можуть відпочити в тіні дубів. Герб школи, що я створила, став важливим символом для Дорвіля. Класичний щит темно-синього кольору з розкритою срібною книгою та палаючим факелом підкреслював цінності освіти і знань. Девіз "Scientia Lux Mundi" — "Знання - світло світу" — ідеально відображав дух школи. Легенди і міфи також відіграли важливу роль у створенні Дорвіля. У моїй історії згадуються магічні істоти та таємничі артефакти, які можуть стати ключем до розгадок у книзі. Я створила образи людей, які втілюють різні аспекти життя в місті: бібліотекарка, що знає таємниці містка, і професор, який досліджує старовинні артефакти. Кожен з них вносить свій вклад у загальну атмосферу Дорвіля. У процесі роботи над книгою я зрозуміла, що Дорвіль — це не просто фон, а живий організм, що дихає і розвивається. Я сподіваюся, що читачі відчують цю магію і зможуть поринути у світ, сповнений загадок і пригод. Кожен крок у створенні цього міста став частиною великої історії, яка продовжує жити в уяві не лише моїй, а й кожного, хто відчинить двері до Дорвіля.