Горіх та білочки
Стоїть горіх старий і мудрий, Був зломаний дітьми не раз. Він навесні вплітав у кудрі Чудні сережки - просто клас! Більчата бігають по гіллях У пошуках плодів. Як на весіллі В нас, танцюють білки вальс за нас. А ми наївній дітворі шепочемо: - Диви, дивись як білочки стрибають! Клас! Не зна дитина, що то вальс У пошуках надій і щастя Знайти для більченят у день хоч раз Поживу.
2020-06-11 17:05:22
20
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Alminton і тобі доброго ранку(( А як же ж інакше???(((( В особистих повідомленнях мало "глядачів")))) Та не вибачайся, ти мабудь без досвіду спілкування на цій платформі... Хоча я також інколи забуваюся..., що читають не двоє))))
Відповісти
2020-06-12 02:09:30
1
Дмитрий Данилов
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Ты не забываешься, ты летаешь.
Відповісти
2020-06-12 05:10:17
1
Alminton
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК є в мене досвід спілкування. Просто щоб не було такого, потрібно перевіряти вірш перед публікуванням, це не так важко.
Відповісти
2020-06-12 07:19:18
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208