Купи мне
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
(18+)
Купи мне в магазине кусок счастья, Смелости чуть-чуть, Чтобы забыть, что я рабыня, Что по ночам меня так больно бьют. Купи, пожалуйста, надежды, Купи молчанья серебро. Я обещала быть прилежной В жизни без мамы... Всё, как на зло... Купи мне капельку печали, И принеси в ладонях чай. Горя не надо. Я отчалю На пристань Счастия. Прощай. Ах, не забудь 100 грамм печенья С любовных крошек мне собрать. Купи мне жизнь для угощения Собратьев, что не хотели врать. Всё это брось в свою тележку, На берегу тебя я жду. Не может быть всё как и прежде. Время бежит - люблю и жду. Купи кусочек неба мне в придачу, Там крылья вольно разомкну. Мечту тебе дадут на сдачу - С тобою, Солнце, не помру. 07.02.2022 Пташка Маша Вовкогон
2022-02-07 15:28:54
19
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Андрей Новоселов
Красиво и трогательно до мурашек! Браво! Браво! 👏👏👏🙏👍👍👍🌹🌹🌹
Відповісти
2022-02-11 20:39:38
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
это потому, что пережила в жизни...и что понимаешь меня хорошо
Відповісти
2022-02-16 17:07:51
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Андрей Новоселов ) благодарю, Андрей
Відповісти
2022-02-16 17:08:31
Подобається
Інші вірші поета
Присвята Мамі. Кохання Душі Атом тепла("Вдохновение") (Переклад)
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609