Присвята Мамі.
(18+)
ПРИСВЯТА МАТЕРІ Мамо ріднесенька, Світла, як пісенька, Ніжна, як пух подушок. Ти обійми мене, ніби малесенька, Ніби я гаєм іду. Я пригорнуся, прильну до грудей твоїх, Ніби мені років п'ять. Скільки на світі людей різних, пестощів. Мама у мене одна. Тихо молитви мені ти читаєш Нічкою темною. Дар Бога любити і славить Всевишнього. В душі вогнище -- жар. Як же мені не вистачає... Я у печалі думок. Світлою птахою тебе я стрічаю Смуток. Ковток.
2021-09-13 14:17:08
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Відповісти
2021-09-13 14:32:07
1
Лео Лея
Як гарно про маму, ніжно, душевно, аж до серця... 👍👏👏👏👏💖
Відповісти
2021-09-13 20:20:46
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Лео Лея ))мама найдорожча за усе, бо ВОНА МАМА.💝😇
Відповісти
2021-09-15 18:51:53
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3740
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677