Чи так давно ти вже кохала?
А ти коли-небудь любила? А ти коли-небудь втрачала? А ти його давно забула? Заради нього змін зазнала. Як часто ти за ним страждала? Як часто дратував тебе, Що іноді себе не впізнавала? Він твоє сердце вже не збереже. А пам'ятаєш, як на нього ти кричала? А пам'ятаєш, як зв‘язок втрачала? А пам'ятаєш, що від нього бігла Й до самого кінця тільки йому була ти вірна? Давно його тепер пробачила? Давно нормально по ночах спала? Я сподіваюсь, ти за все йому «віддячила» Й забула в миті болі як його звала. Навіщо ти в життя своє його впустила? Навіщо віддала, що мала? Я думала, що ту любов ти вбила, Бо про свободу так колись благала. Навіщо душу відкривала, Коли він двері тобі навіть не відкрив? Що він робив ночами ти питала, Поки він десь на стороні грішив. Скажи, чи так давно ти вже кохала? І як давно його й тебе нема? Напевно, краще б ти його не знала, Стираючи з зап‘ястя імена.
26.02.2023
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1162
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12331