Чи так давно ти вже кохала?
А ти коли-небудь любила? А ти коли-небудь втрачала? А ти його давно забула? Заради нього змін зазнала. Як часто ти за ним страждала? Як часто дратував тебе, Що іноді себе не впізнавала? Він твоє сердце вже не збереже. А пам'ятаєш, як на нього ти кричала? А пам'ятаєш, як зв‘язок втрачала? А пам'ятаєш, що від нього бігла Й до самого кінця тільки йому була ти вірна? Давно його тепер пробачила? Давно нормально по ночах спала? Я сподіваюсь, ти за все йому «віддячила» Й забула в миті болі як його звала. Навіщо ти в життя своє його впустила? Навіщо віддала, що мала? Я думала, що ту любов ти вбила, Бо про свободу так колись благала. Навіщо душу відкривала, Коли він двері тобі навіть не відкрив? Що він робив ночами ти питала, Поки він десь на стороні грішив. Скажи, чи так давно ти вже кохала? І як давно його й тебе нема? Напевно, краще б ти його не знала, Стираючи з зап‘ястя імена.
2023-02-26 11:58:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5876
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1925