Я втратила себе
Я втратила себе колись давно. Я втратила себе в тривозі за життя. Я загубилась в тих речах, Що сенс не мали навіть на словах. Я десь блукала в темряві роками, Ховаючись за призму мрій, Навіяних мені думками Людей, які не мали тих надій, Що я тримала у своїй душі Й благала, тільки-но закривши очі, Скитаючись по голові пустій, Коли вже зорі сяяли посеред ночі. Я втратила себе тоді, Коли повірила брехні, Слова солодкі промовляли Вони всміхаючись мені. А я дивилась, як говорять, І сліпо ідучи вперед, Себе втрачала мимоволі Та стала сотнею «серед». Я загубилась через страх, Що більш нікому непотрібна. Я зрадила себе в словах, Й була сама собі огидна. Я втратила себе давно, Слідкуючи за іншими людьми, Проте, як вчасно я прийшла до того, Що я – це зовсім не вони.
2023-03-14 08:48:56
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2701
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4954