Я втратила себе
Я втратила себе колись давно. Я втратила себе в тривозі за життя. Я загубилась в тих речах, Що сенс не мали навіть на словах. Я десь блукала в темряві роками, Ховаючись за призму мрій, Навіяних мені думками Людей, які не мали тих надій, Що я тримала у своїй душі Й благала, тільки-но закривши очі, Скитаючись по голові пустій, Коли вже зорі сяяли посеред ночі. Я втратила себе тоді, Коли повірила брехні, Слова солодкі промовляли Вони всміхаючись мені. А я дивилась, як говорять, І сліпо ідучи вперед, Себе втрачала мимоволі Та стала сотнею «серед». Я загубилась через страх, Що більш нікому непотрібна. Я зрадила себе в словах, Й була сама собі огидна. Я втратила себе давно, Слідкуючи за іншими людьми, Проте, як вчасно я прийшла до того, Що я – це зовсім не вони.
2023-03-14 08:48:56
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1115