І більше я на тебе не очікую
І це була остання станція, А до вагону більш ніхто так й не зайшов. Я повернула всіх, кого я бачила. Ти загубився в натовпі, а поїзд відійшов. І це була його зупинка, Остання за минулий шлях. Я в цьому світі, як мала дитинка, Що так чекала, потонувши в мріях. Тепер мене везуть ще далі, В майбутнє, де тебе нема. Бо ти не був на тім старім вокзалі, Не був, бо не хотів, тож я пішла. В вагоні в мене мало залишилось, Людей так п‘ять, що встигла я забрать. Минуле вже для мене закінчилось, Спокійно лежачи, в далекому із ящиків шухляд. І більше я на тебе не очікую, По коліям тут вже не їздят поїзди. Якщо знайдеш якийсь – то приїзди, Але без тебе я цей розділ і закінчую.
2023-03-04 10:32:02
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4842