А МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ
Лєна
А ми зустрінемось!!!! Ти знаєш? І міцно ми  обнімемось! І ти запам'ятаєш! І не важливо... Скільки часу промене. Старими будемо можливо... Та доля нас не омине. І якби не пручався ти, Та доля нас зведе... І не бреши собі! Прийми ти все, як є. Нічого і ніколи в нас не буде! Та всеж ніколи й не забудем... Твоє лице... моє обличчя... Та разом нам і не судиться... І не жалкую я. І впевнена, ти теж... як я. Та всеж я вірю в диво. От побачиш, ти й сам зрадієш. І буде зустріч! І буде кава! А може й пиво чи вода звичайна! Чи просто будем в старості... Сидіть собі на лавочці. Та головне, що зустріч буде. Тоді і зачитаю я тобі Оці рядки... Я знаю, мене ти не забудеш.
2022-02-12 00:45:53
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Шикарний вірш 🌟
Відповісти
2022-02-13 09:14:25
1
Лєна
@просто веселка дякую))
Відповісти
2022-02-13 10:11:03
1
Інші вірші поета
Зустріч Чорна хмара Як є Дякую
Інші поети
HAZEL GRACE
@just_another_someone
Аня
@Ann_000
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1270