А МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ
А ми зустрінемось!!!! Ти знаєш? І міцно ми  обнімемось! І ти запам'ятаєш! І не важливо... Скільки часу промене. Старими будемо можливо... Та доля нас не омине. І якби не пручався ти, Та доля нас зведе... І не бреши собі! Прийми ти все, як є. Нічого і ніколи в нас не буде! Та всеж ніколи й не забудем... Твоє лице... моє обличчя... Та разом нам і не судиться... І не жалкую я. І впевнена, ти теж... як я. Та всеж я вірю в диво. От побачиш, ти й сам зрадієш. І буде зустріч! І буде кава! А може й пиво чи вода звичайна! Чи просто будем в старості... Сидіть собі на лавочці. Та головне, що зустріч буде. Тоді і зачитаю я тобі Оці рядки... Я знаю, мене ти не забудеш.
2022-02-12 00:45:53
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Шикарний вірш 🌟
Відповісти
2022-02-13 09:14:25
1
Лєна
Відповісти
2022-02-13 10:11:03
1
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3381
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12541