А МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ
А ми зустрінемось!!!! Ти знаєш? І міцно ми  обнімемось! І ти запам'ятаєш! І не важливо... Скільки часу промене. Старими будемо можливо... Та доля нас не омине. І якби не пручався ти, Та доля нас зведе... І не бреши собі! Прийми ти все, як є. Нічого і ніколи в нас не буде! Та всеж ніколи й не забудем... Твоє лице... моє обличчя... Та разом нам і не судиться... І не жалкую я. І впевнена, ти теж... як я. Та всеж я вірю в диво. От побачиш, ти й сам зрадієш. І буде зустріч! І буде кава! А може й пиво чи вода звичайна! Чи просто будем в старості... Сидіть собі на лавочці. Та головне, що зустріч буде. Тоді і зачитаю я тобі Оці рядки... Я знаю, мене ти не забудеш.
2022-02-12 00:45:53
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Шикарний вірш 🌟
Відповісти
2022-02-13 09:14:25
1
Лєна
Відповісти
2022-02-13 10:11:03
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9543
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2679