Колись вона тебе кохала

Лєна

Колись вона тебе кохала. Вона трусилась над тобою, А ти гуляв на ліво і на право. І не зважав як завдавав їй болю. Вона сльозами умивалась, Коли ти з іншой обіймався. Вона з дітьми займалась, А ти з іншою кохався. Вона ковтала сльози і тЕбе обіймала. Вона ховала біль, вона тебЕ прощала. Цього всього ти не помічав. І зневажав її, і далі ти гуляв. Вона здалась... Терпець її урвавсь. Без тебе краще їй тепер. Вона пішла, залишила тебе. А ти тепер кусаєш лікті. Ти сам з собою у конфлікті. Не розумієш ніяких ти ознак, Чому все склалось саме так. Вона пішла... І тут твоя є лиш вина. Тепер страждати черга вже твоя. Тепер ти- це як колись вона...

2023-11-28 13:43:54

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5771

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2412