Колись вона тебе кохала

Лєна

Колись вона тебе кохала. Вона трусилась над тобою, А ти гуляв на ліво і на право. І не зважав як завдавав їй болю. Вона сльозами умивалась, Коли ти з іншой обіймався. Вона з дітьми займалась, А ти з іншою кохався. Вона ковтала сльози і тЕбе обіймала. Вона ховала біль, вона тебЕ прощала. Цього всього ти не помічав. І зневажав її, і далі ти гуляв. Вона здалась... Терпець її урвавсь. Без тебе краще їй тепер. Вона пішла, залишила тебе. А ти тепер кусаєш лікті. Ти сам з собою у конфлікті. Не розумієш ніяких ти ознак, Чому все склалось саме так. Вона пішла... І тут твоя є лиш вина. Тепер страждати черга вже твоя. Тепер ти- це як колись вона...

2023-11-28 13:43:54

1

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1864

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11386