Вірші
Русалка
Коли сутінки спадають-
й опускається туман
Коли місяць виглядає-
то з'являється вона...
Хвіст сріблястий наче казка,
Довгі коси мов меляса.
На голівці з маку віночок-
І солов'їний голосочок.
Сміх розкотистий і довгий-
а характер гоноровий.
Як ця панночка захоче-
то до смерті залоскоче,
Схоче і скарби покаже-
таємниці всі розкаже.
А як сонечко зійде-
вона в глибинах пропаде.
3
0
517
