Вірші
Я бачу їх
Я йшла по вулиці,
В думки пірнаючи.
Ніякої усмішки на лиці
І настрою не маючи.
І бачила я різні очі,
Від часу час в обличчя зазираючи.
Блакитні з краплями синьої ночі,
Що тягнуть на дно, хоч кричи.
Зелені з проміннями сонця,
Надію вселяючі в мир.
Сірі, як дощ восени по віконцях,
Пробуджують спогадів вир.
І таємничі, загадкові -
Карі, мов шоколад гіркий.
Та раптом бачу інші очі.
Клянуся, ви не бачили таких!
Не бачу колір, бачу лиш емоції,
Нестримний той танок думок і мрій.
Не зображали очі ті митці,
Не мали щодо них ілюзій,
Бо бачу очі ті лиш я,
Я їх боюся.
2
0
716
