Я бачу їх
Я йшла по вулиці, В думки пірнаючи. Ніякої усмішки на лиці І настрою не маючи. І бачила я різні очі, Від часу час в обличчя зазираючи. Блакитні з краплями синьої ночі, Що тягнуть на дно, хоч кричи. Зелені з проміннями сонця, Надію вселяючі в мир. Сірі, як дощ восени по віконцях, Пробуджують спогадів вир. І таємничі, загадкові - Карі, мов шоколад гіркий. Та раптом бачу інші очі. Клянуся, ви не бачили таких! Не бачу колір, бачу лиш емоції, Нестримний той танок думок і мрій. Не зображали очі ті митці, Не мали щодо них ілюзій, Бо бачу очі ті лиш я, Я їх боюся.
2018-08-01 15:17:52
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9183
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4083