Tears

Park Joyeol

My tears fall Because of you Because of my silly heart I wish I could make you out Of my head Everything becomes worse than before I was fine until you entered to my life When I think about passing your love I feel like a shit My Broken heart A dumbest girl That's me You're like a curse that doesn't erase from my worn-out memory I don't know myself anymore with these tears A river that's leaking out of my eyes and my heart is breaking like sand on an old beach Tears of remorse and sins I committed against me I hated love and being loved I'd like to avenge my dilapidated tears But my stupid heart is tired and doesn't want to lose Because inside me, I know that the result is the same, and my tears will fall and get collapse My self-esteem and my tired eyes I may cry today, so I don't cry anymore This is my promise and my punishment for my tears It's the new beginning by the worst hurt at the end of the day I cried because of you Bye my sadness. **** #realpcy_jo61 " Hurts"

2019-10-10 21:28:39

1

0

Схожі вірші

Всі

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

51

9

1924

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7491