Zephyr

Lone_Wolf

The wind blew fiercely as one of the predominant elements in the existential planet.Nothing could deny the force it brought, the force that obliquely nourishes the light within us.The swirling patterns it forged sanctified the shimmer of hope everlastingly.Hopes for the future.Hopes for the parallel world , that one day shall stand forth aversely imposing the laws of nature

2018-07-22 08:51:59

Інші вірші поета

Lone Wolf Hiraeth

Інші поети

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

MuSeqHar

@museqhar

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5742

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3395