Shattered

Lorraine

Is it me who suffered?? Whenever your heart shatters My life and your life isnt connected to each other, So why bother? If you already know you will suffer. Life is not just about challenges, Its about masses, Of pain and struggle. Your heart and mind will always be forever strong, Because your heart and your mind does not speak the wrong WORDS. Reality will give you masses of pain and regrets, So face it by yourself without using your pallet. Because our world is an art sometimes its bloody sometimes we call it beauty. Many lives were gone because of this indestructable mouth. A mouth use as a gun and the words use as a bullet. You know how much lives were shattered, And you just shrug like nothing happened. Our world has come to an end, And you were just there waving till your life is bent. ~QUOTE~ "Your love to someone will never last because death will chase you when you already faced him.So prepare yourself and love him till the end because nothing last forever my friend".

2018-12-09 10:43:44

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Soft kiri

I know what the pain feels like. And this is amazing 👌

Відповісти

2018-12-09 11:46:24

Подобається

Madison Tyler

True talk....... Nice poem

Відповісти

2018-12-10 14:03:01

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2465

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12305