Aries
Il reprend sa respiration, Après avoir plongé si profond, Aries est son nom, Il marche sur les constellations. Pendant qu'il trottine Son esprit s'est égaré, Et ses belles bottines Continues seules de marcher. Une perle d'eau glisse sur son visage Et dans un éclat de tristesse Comme un mauvais présage, Rejoint la voie lactée enchanteresse. Aries réfléchis trop, Il le sait il le sent. Mais ses pensées toujours au galop N'entendent ni ses plaintes ni les gens. Il réfléchis différemment Que les autres enfants Il a entendu ses parents en parler Mais il ne sais pas ce qu'il a mal fait... Souvent Aries pense en poèmes Mais jamais ils ne les retranscrit. Il est le seul qui les aime Qu'ils soient murmures ou cris. Quand ses poèmes virevoltent dans sa tête Il sait bien qu'ils sont étranges Sans sens, entre démons et anges Jamais il ne les dit de sa voix fluette. Aries trottine sur les étoiles Il écrit des poèmes dans sa tête Il cache ses pensées d'un voile Ces pensées trop abstraites.
2020-10-21 21:32:10
14
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Lowen Le Tournesol
@J'aime Les cookies Oh, merci ⭐⭐
Відповісти
2020-10-21 21:56:11
1
lys
J'adore, c'est magnifique, sincèrement OwO❤️
Відповісти
2020-10-27 09:51:33
1
Lowen Le Tournesol
Pas totalement, mais oui..
Відповісти
2020-10-28 10:45:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12247
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1784