Labyrinthe

Lowen Le Tournesol

Dans le cœur, une boussole déréglée. Dans la tête, une carte détrempée. Devant moi des intersections Des kilomètres de choix et questions. Où sont les embuches et les bons chemins ? Comment savoir où je serai demain ? Obligé de faire demi-tour ? Juste à marcher au hasard, comme les autres jours ? Je ne sais pas. Je sais juste que j'ai du mal avec les choix… Mais pas le temps de me poser Je suis poursuivit depuis que là-dedans je suis rentré. Par qui et pourquoi ? Je ne sais pas. J'ai bien trop peur de me retourner Et risquer de me faire dévorer. Dans quel but je fais tout ça ? Ai-je une princesse à sauver ? Ou la princesse… Est-ce moi ? Qui suis-je, le sauveur ou le sauvé ? En tout cas je dois courir Pour pas me faire rattraper. Par quoi, et pourquoi, pour pas mourir ? Jamais je ne le saurai. Pour l'instant je cours Entre les embuches et les détours Ne sachant jamais si j'ai fait le bon choix. Est-ce que ça va continuer longtemps comme ça ?..

2020-10-28 10:10:13

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Lowen Le Tournesol

@Luna Gerta Merci beaucoup ><

Відповісти

2020-10-28 11:09:06

Подобається

Aëden

Je- Juste magnifique ⭐☁️

Відповісти

2021-01-03 15:28:48

Подобається

Perdix

J'aime beaucoup ! Je trouve que ce poème à quelque chose, je parviens pas à expliquer, mais il y a quelque chose de particulier

Відповісти

2021-01-14 19:00:33

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1539

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2201