Монета
Я пам'ятаю першу зустріч із тобою, Йшов дощ – і ми сховались під вербою. Ми простояли під вербою до світання, І тільки місяць свідком був мого кохання. Не думай ти про кляті ті монети.. Для тебе я переверну планету, Для тебе я дістану з неба зорі, З тобою буду в радості і в горі. Мої думки давно вже не зі мною, І моє тіло все кидає в жар. Тебе образити не дам нікому, І зроблю все,щоб ти щасливою була. Кружляло жовте листя – І кружляла ти. Я мріяв про родину – Ти йшла до іншої мети. Як тільки на подвір'я Випав перший сніг Багатий іноземець Квіти клав до твоїх ніг. А я мріяв почути Заповітне "так" А я побачив в небі Лише твій літак. © My mum💞
2019-11-14 21:19:10
5
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1913
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1227