Only a matter of time
Світає... Край неба палає Червоне сонце, вранішня зоря. Ми ледь живем, а час усе минає І не повернеться ніяк здалля. І не повернеться... Згадай той час, Поки ти бігати не вмів Й не знав, тепер що таке буде, Що мусять люди тліти й виживать, не жити. Згадай... Згадай, як мати сльози витирала, Як плакав ти, бо падав. Не з гори, Під ноги сам собі, на тім асфальті, Що дер тобі колінця. А тепер? Ти вже не плачеш, виріс-бо хлопчина, І мусиш думать: далі буде як Твоє життя плисти під дудку долі?.. Ба ні... А мати все-таки навчила, Як всі випробування взять й пройти, І не забути ті вітрила, Що змушували тебе йти. Іти до мрії... Вірити в життя. Де ми не думаєм, що "гречка вже по сорок", Радіємо, що маємо сім'ю й кота, Де ми все бережем, немов зіницю ока, Де ти живеш, і рада, що жива. Де вже немає місця смутку й болю, Де сонце сходить й вранішня зоря... Ми ледь живем. А час ми не плекаєм, Що не повернеться ніяк здалля. ------------------ 🎵Break My Fucking Sky - Winter. Lost Smile 🎵Break My Fucking Sky - A Shattered Memory
2018-02-25 21:53:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2249
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4558