Only a matter of time
Світає... Край неба палає Червоне сонце, вранішня зоря. Ми ледь живем, а час усе минає І не повернеться ніяк здалля. І не повернеться... Згадай той час, Поки ти бігати не вмів Й не знав, тепер що таке буде, Що мусять люди тліти й виживать, не жити. Згадай... Згадай, як мати сльози витирала, Як плакав ти, бо падав. Не з гори, Під ноги сам собі, на тім асфальті, Що дер тобі колінця. А тепер? Ти вже не плачеш, виріс-бо хлопчина, І мусиш думать: далі буде як Твоє життя плисти під дудку долі?.. Ба ні... А мати все-таки навчила, Як всі випробування взять й пройти, І не забути ті вітрила, Що змушували тебе йти. Іти до мрії... Вірити в життя. Де ми не думаєм, що "гречка вже по сорок", Радіємо, що маємо сім'ю й кота, Де ми все бережем, немов зіницю ока, Де ти живеш, і рада, що жива. Де вже немає місця смутку й болю, Де сонце сходить й вранішня зоря... Ми ледь живем. А час ми не плекаєм, Що не повернеться ніяк здалля. ------------------ 🎵Break My Fucking Sky - Winter. Lost Smile 🎵Break My Fucking Sky - A Shattered Memory
2018-02-25 21:53:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3611
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2359