Лунные чувства
MaggieB
Мы сидели на крыше в объятиях сумрака, Ветер пел песни нам, а может и облаку. Мы глядели в тот низ и спокойствие пропасти, Нехотя познакомившись с чувством гнева и гордости. Мы глядели во тьму, все пространство заполнившей, Только свет фонаря лился где-то внизу. Вроде так далеко, и, вы знаете, вовсе не прошеный, Эт намёк: наша жизнь хочет снова сменить полосу. Ты смотрел на Луну, Солнца свет отбивающей; Злились мы, хоть в груди - чувство бабки порхающей. Лишь за руку возьми, я прошу, - и я сразу же Позабуду желание вниз, в свет мелькающий. Мы пойдём на Луну, вместе за руки взявшися, На вершины взойдем: будет снег там растаявший. Всем врагам вопреки мы преграды разрушим, и Будем вместе всегда, и ко всем равнодушными.
2018-03-01 18:40:27
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lia Lydon
2/4 опечатка. "Это"
Відповісти
2018-04-28 18:37:15
Подобається
MaggieB
@Lia Lydon так задумано. Под ритм просто "это" не подходит😄
Відповісти
2018-04-28 18:38:33
Подобається
Інші вірші поета
Поштовх Осінь неповернення Що значить "кохання" Only a matter of time
Інші поети
Sara
@b_sara
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2456
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16873